Людина від народження має права й обов’язки, які дозволяють адаптуватися до суспільного життя, долати певні труднощі, змінювати усталений стиль життя, соціалізуватися. Процес адаптації відбувається в кожного по-різному. Добре, коли цей процес відбувається в сімейному оточенні, в атмосфері любові й тепла.
Однак не можна забувати, що існує найбільш уразлива й незахищена категорія дітей, зокрема діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа, опіку над якими здійснює держава.
На сьогодні проблема непідготовленості вихованців шкіл-інтернатів до самостійного життя є найбільш актуальною.
Необхідно відзначити, що дана діяльність досить багатопланова і різноманітна. В першу чергу підготовка випускників інтернатних закладів до самостійного життя являє собою розвиток знань, умінь і навичок, необхідних для їх успішної адаптації в суспільстві.
З метою підготовки до самостійного життя, соціальної та психологічної адаптації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які є учнями старших та випускних класів інтернатних закладів, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводять для них курс тренінгових занять під час яких розглядаються наступні питання:
Здійснення соціальної роботи з особами з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з метою захисту їх житлових та майнових прав та сприяння у поставленні на квартирний облік та подальшій зайнятості.
Основні проблеми, які вирішуються під час надання спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціальних послуг особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування:
Житлові та майнові права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.
Важливим кроком до розв’язання майнових проблем дітей цієї категорії стало прийняття в липні 2010 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа», яким врегульовуються питання взяття дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов за місцем їх походження або проживання при досягненні 16-річного віку.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за збереження житла дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і повернення його після завершення їх перебування у відповідному закладі для таких дітей. А в разі відсутності такого житла (стаття 33 вищезазначеного закону) місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування протягом місяця у позачерговому порядку забезпечують таких дітей, а також осіб із їх числа впорядкованим соціальним житлом.
У цій статті також зазначається, що до працевлаштування випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, квартирна плата та плата за комунальні послуги здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням житла.
Документи необхідні для постановки на квартирний облік.
Особа з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, яка не перебуває на квартирному обліку і має необхідність бути взята на нього може подати заяву про постанову на квартирний облік до виконавчого комітету місцевої ради за місцем проживання або походження. В заяві має бути зазначено, що особа має право позачергового отримання жилого приміщення. Заява підписується також членами його сім’ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.
До заяви особи з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, додаються:
У необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок, довідка (виписка з рішення виконавчого комітету місцевої ради) про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія договору піднайму жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині будинку), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності. Інші документи при необхідності запитуються виконавчим комітетом місцевої ради.
Рішення про надання жилого приміщення приймає виконавчий комітет місцевої ради у віданні, якого перебуває жилий будинок.
На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Шановний випускнику інтернатного закладу!
Незабаром повноліття, тобі виповниться 18 років і ти станеш дорослою та самостійною людиною, яка сама буде відповідати за своє майбутнє: своє житло, своє здоров’я, своє життя.
Якщо тобі вже є 18 років і ти не маєш житла або не маєш роботи,
або тобі необхідна підтримка у вирішенні особистісних проблем
ти завжди можеш звернутися за консультацією до спеціалістів
Центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Спеціалісти центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді будуть підтримувати тебе на початку твого самостійного життя, сприятимуть твоєму навчанню, зайнятості, працевлаштуванню, забезпеченню житлових та майнових прав, поставленню на квартирний облік
та вирішенню особистісних проблем.